Сергій Лавров, російський пропагандист і міністр закордонних справ в інтерв’ю журналісту Бі-бі-сі Стіву Розенбергу вміло уникнув прямої відповіді на пряме запитання про долю двох українських військових, британського походження, яких планують стратити на територіях підконтрольних російським терористичним угрупуванням. Так само політик не зміг пояснити причин вторгнення військового контингенту до України.
Журналіст наголосив що в рік, за даними терористичних угрупувань, на території самопроголошених республік в результаті військових дій гинуло менше десяти цивільних, натомість нині в результаті російської військової операції спецоперації гинуть тисячі мирних громадян. На що міністр відповів, що спеціальна операція розпочалась внаслідок постійного утиску російськомовних громадян в Україні, яке виразилось у відміні закону, який надавав широкі права у використанні російської мови, а також через розширення впливу НАТО.

Слухаючи інтерв’ю, вже вкотре пересвідчився в значимості вивчення і донесення до широкого загалу питань етнодержавознавства, які вивчаю з 1990 року. І вкотре доводиться констатувати, що на цьому, науковому фронті московська концепція історії міцно тримає позиції. Навіть простий приклад. Досі українці вважають себе частиною східних слов’ян, які мешкають на теренах Східної Європи. В той час, коли, насправді український етнос — невідємна частина найбільшої в Центральній Європі етномовної слов’янської групи людей.
І як тут не згадати слова видатної киянки прем’єр-міністерки Ізраїлю Голди Меїр:
«Якщо ви хочете побудувати ту країну, куди повертатимуться її сини та дочки, якщо ви хочете побудувати країну, звідки їхати будуть лише в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, яка не матиме почуття страху за майбутнє, то зробіть лише два кроку:
1) Прирівняйте корупцію до зради Вітчизни, а корупціонерів до зрадників, аж до сьомого коліна.
2) Зробіть три професії найоплачуванішими та шанованішими. Це — військові, вчителі та лікарі.
І найголовніше — працюйте, працюйте і працюйте, бо ніхто, крім вас, не захистить вас, ніхто не нагодує вас, крім вас самих, і ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому.
Коли це стане не просто словами і простим гаслом, а стане образом вашого життя, значить, ви досягли свого…»

Складається враження, що закордонні журналісти не усвідомлюють, що правителі Кремля є бандитським угрупуванням, яке за корупційним шляхом проникло і захопило владу в країні і створивши ілюзію функціонування державних інститутів, суто рекетирськими методами підім’яло під себе фінансово-економічну систему країни. Кремлівську хунта послідовно нищить справжню російську культуру (мається на увазі культура етносів чуді, іжори, весі, печори, перм’яків, мещери). А також проводить асиміляцію культури народів Поволжя, Кавказу і Сибіру. Нині російське угрупування, що складається з вагнерівців, кадирівців, бурятів, вірних козаків та інших воєнізованих груп, незаконно перетнули кордони Уккраїни з метою знищення української культури.
Але слід пам’ятати, що носієм культури, мови і освіти – цивілізації є людина. Тому терористи з таким запалом нищать храми, палаци культури, школи, бібліотеки, дитячі садочки, університети. А перш за все винищують людей – носієв культури і цивілізаційних надбань людства, незалежно від їх етнічної приналежності, звісно перш за все російськомовних, через небезпеку, яку вони несуть для покірних кремлівській владі громадян Росії.
Для того, щоб зупинити брехню, що постійно лунає з пропагандистських рупорів держави-агресора, та висвітлити правдиві сторінки історії української держави, потрібна спільна робота політиків і вчених. Має проводитись роз’яснювальна робота з громадянами не лише за допомогою мас-медіа і за допомоги збільшення державної підтримки книговидання, відродження товариства «Знання», та інших нагальних дій. І звісно шкільний вчитель і вихователька в дитячому садочку повинні отримувати заробітну плату і мати соціальні гарантії такі самі, як у державних службовців.
Як юрист наголошу, всі питання щодо виплати заробітної плати, будь-яким категоріям громадян, мають бути викладені у Кодексі законів про працю України, а всі соціальні гарантії, будь-яким категоріям громадян, мають бути викладені у Соціальному кодексі України. При цьому всілякі підзаконні акти: інструкції, постанови, накази, тощо повинні бути скасовані.
Рівність перед законом, відповідальність держави перед суспільством – основа цивілізаційного розвитку.
Сергій Пєтков