У Львові відбулася Третя українська конференція з адаптивного футболу: спорт, підтримка ветеранів та нові можливості для реінтеграції

28 жовтня у Львові відбулася Третя українська конференція з адаптивного футболу, організована Shakhtar Social. Захід об’єднав представників футбольної спільноти, ветеранів, міжнародних партнерів, психологів, освітян та фахівців із реабілітації. Серед учасників — Андрій П’ятов, ветерани та представники організацій, які розвивають адаптивний спорт і комплексну підтримку захисників України.

Інформаційним партнером конференції виступив сайт «Український футбол».

Подія стала платформою для обговорення не лише спортивних досягнень та перспектив ампфутболу, а й ширшого питання: як допомогти людям, які пережили війну та отримали важкі травми, повернутися до активного соціального, професійного й особистого життя.

Адаптивний футбол — більше, ніж спорт

Учасники конференції обговорили розвиток дитячого адаптивного футболу в Україні, міжнародне партнерство, психологічне відновлення ветеранів, роль бізнесу в підтримці адаптивного спорту та виклики проведення національних змагань в умовах повномасштабної війни.

Окрему увагу приділили співпраці України й Данії, яка відкриває нові перспективи для розвитку ампфутболу та впровадження міжнародного досвіду.

Про системний розвиток дитячого адаптивного футболу говорив представник Української асоціації футболу Віталій Манько, а міжнародний досвід та перспективи українсько-данського партнерства представила Natasja Vestmo, проєктна менеджерка FANT.

Важливою темою стала трансформація окремих соціальних ініціатив у сталі програми. Саме цьому була присвячена панельна дискусія «Від соціальної ініціативи до сталої системи», у якій взяли участь український IT-підприємець та інвестор Роман Балашов, головний тренер «Шахтар Сталеві» Богдан Білько та проєктний менеджер Антон Тихомиров.

Психологічна стійкість та комплексна реінтеграція ветеранів

Одним із важливих змістових напрямів конференції стала тематична панельна дискусія «Психологічна стійкість та комплексна реінтеграція: інструменти адаптації ветеранів».

У ній взяли участь психологиня, фахівчиня з ментального відновлення Галина Марченко та Артем Гончаренко — керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів «Архітектура стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).

Дискусія була присвячена взаємозв’язку психологічного відновлення, адаптивного спорту, соціальної адаптації та професійної реалізації ветеранів.

Повернення до цивільного життя після бойових дій часто потребує не лише фізичного відновлення, а й переосмислення життєвих цілей, відновлення соціальних зв’язків та пошуку нових можливостей для самореалізації.

Адаптивний спорт відіграє у цьому процесі особливу роль. Командна взаємодія, спільні досягнення, підтримка побратимів і відчуття приналежності до спортивної спільноти можуть сприяти відновленню впевненості у власних силах та психологічної стійкості.

Водночас успішна реінтеграція не повинна завершуватися спортивним майданчиком. Після реабілітації перед ветеранами постають нові питання: де навчатися, як перекваліфікуватися, знайти роботу, розпочати власну справу та забезпечити добробут родини.

Інститут ветеранів КНУБА: від реабілітації до освіти та працевлаштування

Практичним прикладом такого підходу є діяльність Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів «Архітектура стійкості» КНУБА, який очолює Артем Гончаренко.

Інститут працює над формуванням комплексної системи підтримки ветеранів, ветеранок, чинних військовослужбовців, членів їхніх родин та людей, які постраждали внаслідок війни.

Модель роботи ґрунтується на поєднанні визначення індивідуальних потреб, психологічного та соціального супроводу, сприяння доступу до реабілітаційних послуг, освіти, професійної підготовки, перекваліфікації та працевлаштування.

Особливістю підходу є те, що ветеран розглядається не виключно як отримувач соціальної допомоги, а насамперед як людина з досвідом, знаннями, компетенціями та значним потенціалом для розвитку суспільства.

У межах діяльності Інституту ветерани та члени їхніх сімей уже навчаються за різними спеціальностями, здобувають нові компетенції та отримують можливості для професійної реалізації.

Серед напрямів — будівництво й архітектура, інформаційні технології, кібербезпека, екологія, публічне управління, менеджмент та інші сфери, важливі для економічного розвитку й відбудови України.

Важливою складовою роботи Інституту є співпраця із закладами освіти, роботодавцями, громадськими організаціями та Ветеранським кластером України.

Кінцева мета — працевлаштований ветеран або ветеран-підприємець, який має можливість забезпечувати власну родину, розвиватися та брати активну участь у житті суспільства.

Спорт, освіта та робота повинні стати єдиною системою

Один із ключових висновків, що випливає з тематики конференції, — необхідність посилення співпраці між спортивними, реабілітаційними, освітніми та професійними інституціями.

Адаптивний футбол може стати для ветерана першим кроком до відновлення активного життя. Проте наступним етапом має бути доступ до можливостей, які допоможуть забезпечити його довгострокову соціальну та економічну незалежність.

Наприклад, ветеран, який бере участь у тренуваннях з ампфутболу, може паралельно отримувати психологічну підтримку, проходити професійне консультування, навчатися в університеті або здобувати нову спеціальність.

У перспективі такі механізми можуть об’єднати спортивні клуби, університети, реабілітаційні центри, ветеранські організації, роботодавців та органи місцевого самоврядування.

Важливо, щоб підтримка поширювалася також на родини ветеранів, які відіграють суттєву роль у процесах адаптації та відновлення.

Бізнес та міжнародні партнери — важлива складова розвитку

Окремі виступи конференції були присвячені залученню бізнесу до розвитку адаптивного спорту, підтримці реабілітаційних програм та міжнародному співробітництву.

Зокрема, про роль корпоративного партнерства у відновленні говорила Марина Чекалюк, директорка Української академії біологічної медицини, у контексті співпраці Traumeel S Gel та розвитку адаптивного спорту в Україні.

Такі партнерства демонструють можливості об’єднання спортивних організацій, бізнесу, медичної спільноти й громадського сектору заради спільних соціальних цілей.

Андрій П’ятов: сила команди, наставництво та стійкість

Важливим завершальним етапом конференції стала панельна дискусія, присвячена ролі команди, наставництва та психологічної стійкості у професійному й адаптивному спорті.

До неї долучилися амбасадор Shakhtar Social, голкіпер «Шахтаря» Андрій П’ятов, ветеран полку «Азов» та гравець «Шахтар Сталеві» Владислав Клименчук, а також захисник Маріуполя Володимир Вдовенко.

Тематика дискусії об’єднала досвід професійного футболу, військової служби та адаптивного спорту. Особливого значення набуває роль наставництва, взаємної підтримки та командної відповідальності.

Від окремих спортивних проєктів — до сталої системи підтримки ветеранів

Третя українська конференція з адаптивного футболу засвідчила, що розвиток цього виду спорту в Україні поступово виходить за межі окремих команд і змагань.

Поряд із розвитком ампфутболу дедалі більшої ваги набувають питання доступності спортивної інфраструктури, психологічної підтримки, міжнародного партнерства, освіти, працевлаштування та довгострокової реінтеграції.

Перші дві українські конференції Shakhtar Social з адаптивного футболу відбулися в Києві у 2024 та 2025 роках. У 2026 році подію вперше прийняв Львів.

Справжній успіх реінтеграції — це не лише повернення людини на спортивне поле. Це її можливість самостійно визначати власне майбутнє, навчатися, працювати, створювати бізнес, підтримувати родину й залишатися активною частиною суспільства.

Саме така співпраця може стати основою довгострокової підтримки українських ветеранів і ветеранок та формування стійкого, інклюзивного суспільства.